14 червня у Литві відзначають День скорботи і надії – в пам’ять про жертв комуністичного терору і масової депортації 1941 року.
Активісти Херсонщини напередодні провели у вежі Вітовта біля села Веселого Новокаховської ОТГ акцію ленд-арту. Ленд-арт – це мистецтво, в якому художник використовує природний ландшафт чи природні матерали.
Малюнок у вигляді мозаїки зі стилізованими спіралями на долівці всередині вежі виконала керівниця херсонського Центру культурного розвитку «Тотем», кураторка мистецьких проєктів Олена Афанасьєва. Акцію організувала голова Херсонського культурного центру Україна-Литва Наталія Бімбірайте.
«Кажуть, історія розвивається по спіралі, а кожне життя – це мікрокосм, маленька галактика з-поміж тисяч інших. Життя людей переплітаються, складаються в мозаїку. Ця мозаїка опиняється під ногами. Люди затопчуть і забудуть… Але ми все одно піднімаємо голову. З колодязя вежі дивимося в небо, слухаємо землю під ногами – і чуємо ці життя тихим шелестінням піску. Все по спіралі…». Так описала свої емоції Олена Афанасьєва.
– Це пам’ятний день для всіх литовців. Адже в ніч на 14 червня 1941 року відбулась перша хвиля депортацій. Такий злочин проти людства на території країн Балтії, західної України, Білорусі і Молдови радянська влада вчинила ще до того, як Гітлер напав на СРСР. Наша литовська діаспора не могла не згадати цю дату, і ми вирішили зробити якусь добру справу біля вежі Вітовта, яка об’єднує історію українського і литовського народів, – розповіла Наталія Бімбірайте.
В акції взяли участь і активісти з Нової Каховки.
– За тиждень до цього ми провели тут суботник, поприбирали усередині вежі і біля неї, – розповіла NovaKahovka.City голова Новокаховського товариства охорони пам’яток культури Тетяна Євсєєва. – Також замінили прапори Литви і України. Нам допомогли активісти із туристичного клубу «Данапріс». Межі пам’ятки, визначені Міністерством культури, позначили стрічками в кольорах українського і литовського прапорів. Охоронювана зона має бути в радіусі двох висот вежі. А вчора Олена Афанасьєва виконала такий космічний малюнок. Туристи зможуть побачити його крізь решітку, яка закриває вхід до вежі.
Нагадаємо, вежа Вітовта була сторожовою баштою у кінці XIV – на початку XVI століття. Тут був південний кордон Великого Литовського князівства. У 1880-х роках князь Петро Трубецькой, чий маєток знаходився поблизу, наказав надбудувати четвертий ярус над вежею часів Вітовта і облаштувати її як водонапірну башту. Так її використовували навіть до середини ХХ століття, коли на Дніпрі побудували Каховську ГЕС. Тоді її обладнання було демонтовано, а вежу занедбали. Нині вона має статус пам’ятки України національного значення.
Фото: Фейсбук/Татьяна Евсеева
