Новокаховчанка Ангеліна Ревицька зняла документальну короткометражні стрічку про рідне місто. Це її дипломна бакалаврська робота.
«Все купу разів переписувалося, змінювалося, зривалося, переносилося, не виходило, – прокоментувала вона свою роботу у Фейсбуці. – Але величезна віра і підтримка тих, кому не байдуже, – кожен раз знову окриляла. Було важко і морально і фізично, Але воно того варте».
Ангеліна навчається в інституті журналістики Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, на кафедрі кіно і телемистецтв, в майстерні Сергія Полешка. Її спеціалізація – ведучий програм телебачення.
Раніше працювала на Суспільному мовленні, нині – журналіст у «1+1 медіа» та спеціальний кореспондент у «Твій день».
Про себе Ангеліна розповіла NovaKahovka.City, що вона закінчила Новокаховську школу №1 ім. О. П. Довженка. З дитинства брала участь у різних міських конкурсах, у рідній школі неодноразово була ведучою на вечорах. А ще навчалася у музичній школі. Тому в неї був нелегкий вибір майбутньої професії між вокалом і тележурналістикою. Врешті порадилася з батьками і зробила остаточний вибір.
- Я побачила в інстаграмі кадри зйомок міста Влада Сахацького, - розповідає Ангеліна Ревицька. - Мене вони вразили, тим більше, що він це робив коптером, який виготовив сам. Я з ним зв'язалася, поділилася ідеєю фільму про Нову Каховку. Влад погодився, за що я йому вдячна, і став оператором. Зйомки проходили у квітні протягом тижня. Ми пройшлися по локаціях, які хотіли б показати. Він підказував, як це правильно зробити візуально. Мені хотілося своїм фільмом закохати кожного глядача в Нову Каховку.
Українські Дубаї, місто тисячі джерел і місце натхнення двох Довженків – так вона називає у стрічці своє рідне місто. І легко та невимушено розповідає про нього всій Україні. А це треба робити. Адже, наприклад, жителі Києва, що потрапили в кадри, нічого не знають про Нову Каховку.
Складнощі, за словами Ангеліни, створювали дощі. Бо тоді коптер не можна піднімати в повітря. Тому доводилося ловити моменти, коли виходило сонце, і знімати. Часу було замало, дипломну роботу необхідно було надати в стислий термін. Для останнього кадру адміністрація ресторану "Шабо" дозволила піднятися на балкон, і тоді якраз вдалося зняти баржу, яка пропливала Дніпром.
- Я ще обов'язково повернуся в Нову Каховку, - говорить дівчина. - Хочу звернути увагу на життя і творчість в нашому місті Олександра Довженка. Класно, що в нас є школа його імені і пам'ятник. Але хотілося, щоб був і меморіальний музей.
А чи знаєте ви, де в Новій Каховці можна побачити дерево життя чи скарбничку оригінальних артоб’єктів, які випереджають час?
Утім, дивіться самі і робіть висновки. І побажаймо нашій талановитій землячці нових творчих успіхів!
Фото: скріншоти кадрів з фільму
