Олена з двома доньками виїхала з Херсону у липні. ЇЇ чоловік військовий. Добралася до Галле на Заале, що в Німеччині. Вийшла у вересні на роботу, подавши заявку в школу. Зараз викладає українську мову для українських старшокласників у німецькій школі. Ось її історія від першої особи:
"Ми орендуємо 3-кімнатну квартиру. За вересень за нас заплатить місто, а далі оплачувати буду сама. Бо я працюю в школі. Район нам подобається, є своя квартира, хоча й орендована, краще, ніж жити в готелі.
Більше свободи вчителям
Пішла працювати в школі на повний робочий робочий день — це 5 уроків має бути. І добре, що класи діляться на групи. Готуєшся на один урок, а відчитуєш два. Тому легше працювати. Але незвично, бо давно не читала в школі, тим паче, що программа змінилася, матеріал навчання, і я від багато чого відвикла. Але досвід свою роль грає. І колектив педагогічний нормальний.
Звичайно, німецька школа відрізняється від української — більше свободи вчителям надається. І є зони відпочинку для дітей. І є смітнички на кожному поверсі. Є окремі туалети для дівчат та хлопців.
Учительська облаштована — можна готуватися до уроків прямо там, бо є всі копіювальні машини. Є кілька таких кімнат. Є ще така кімната, де можна поїсти і поспілкуватися. У школі майже 100 німецьких вчителів і українських 15. І я ж не знаю мови, не всі знають англійську, але і у мене англійська початкового рівня, то мені важче знаходити контакт з німецькими колегами. Тільки якщо є хтось з наших дівчат, які можуть в разі чого щось перекласти. Тому трохи вчу мову
Мій звичайний день
Встаємо рано, о 7.15 вже треба бути біля школи. Діти шикуються на вулиці. Їх потім забирають вчителі і ведуть до школи. А я йду до своєї школи, де працюю. Вони знаходяться поруч. Я трохи роздруковую те, що потрібно для уроку. Готуюсь, а потім іду на урок. Одну групу українських дітей забираю і веду у молодшу школу, займаюся з ними, а потім відводжу назад. Бо мало місця. Дітям на перервах не можна знаходитися в приміщенні. Усі діти мають бути на вулиці, гуляти. Перша пара йде півтори години, потім перерва і потім знову півтори години заняття і година перерви. У цей час діти їдять, розважаються, бігають, спілкуються. Потім ще один урок йде 45 хвилин.
Старша донька влаштувалася у сусіднє місто на роботу. Подивимося, як воно складеться. Спочатку поїздить, а там побачимо. Як їй буде подобатися або роботодавцям її робота.
У школі вхід зачиняється
У вчителів є один ключ від всіх кабінетів. Після заняття кабінет закривається. У школі вхід зачиняється, ніхто просто так туди не потрапить. У вчителів є ключ, або можна відкрити двері тільки зсередини. Помітили, що німецькі діти почуваються вільніше, ніж українські в своїй школі. Я читаю українську мову у 8, 10 та 11. Наші учні кажуть мені, що їх тут “щемлять”.
Інколи бувають такі думки, що сиділа б собі на допомогу і нікуди не рипалась. А потім думаю: так я хоч ділом займаюсь і менше негативних думок, в депресію ніколи впадати. Хочеться звичайно додому — в Україну, в Херсон. Але розумію, що поки так буде краще для всіх нас, тому з двома доньками сидимо тут. Працюємо, вчимося. А далі буде видно.
Не бачу сенсу перевантажувати дитину
Вчителі молодшої доньки не виходять на зв'язок з окупованої території. Вірніше вони виходять, але їм заборонили проводити онлайн заняття. Читають вчителі з інших регіонів. Тепер класний керівник у неї з Дніпра. Ми трохи не встигаємо по часу. Бо доньку віддала в групу продовженого дня. І тому не встигаю на українські онлайн-уроки, бо я працюю. А перевентажувати дитину, коли вона і так весь день в школі провела, не бачу сенсу.
Бюрократія і точний графік транспорту
Тут багато бюрократії. Дуже довго оформлюються документи. Тому доводиться бігати ще по різних установах, на роботу і встигати ще домашні питання вирішувати. Ще на електрику треба зробити договір, на пошту зробити переадресацію, щоб нам листи приходили на квартиру, а не на готелі лежали.
Місто по площі схоже на Херсон. Але як на мене, візуально воно більше. Тут гарно з транспортом — є трамваї, електрички, автобуси все ходить по розкладу. Це дуже зручно, можна спланувати свій вихід з дому і знати, куди ти приїдеш о котрій годині. Але по часу мені здається ми тут їздимо довше, ніж в Херсоні.
Діти з України не говорять українською
Я зараз 10-11 класи воджу на німецьку мову і теж разом з ними вчу німецьку, так домовилася з адміністрацією школи. Але це голосно сказано, що я вчу мову, бо вирішенням побутових питань за мене ніхто не вирішить. Коли їх занадто на тижні, то це вибиває з сил. Тут є помічники їх називають дарц, вони перекладають те, щ0о говорить вчитель німецької мови українським дітям. Оскільки я німецької не знаю, то розмовляю з дітьми суто українською.
Фото з відкритих джерел
Помітила, що багато дітей з різних регіонів України, які погано розмовляють українською. Спостерігаю, що ті, хто знають українську, все одно розмовляють російською між собою. Тому німці теж дивуються цій тенденції, чому ви розмовляєте російською, а не українською. А от німецькі вчителі потихеньку вчать українську мову, щоб порозумітися з українськими колегами. Моя донька теж користується перекладачем на телефоні, коли немає помічника-дарца, який би перекладав німецького вчителя.
Підтвердження диплому
Сказати, що я прямо хотіла піти вчителювати — ні. Просто побачила заявку і заповнила її. Мене забрали з руками і ногами, бо в мене і українська мова і історія, можу читати два предмети. Дуже багато вчителів англійської мови, один вчитель математики. Не вистачає вчителів фізики, біології, природничих наук.
Зараз хочуть підтверджувати дипломи. Кажуть процедура займає до півроку. Коштує 200 євро. А я не збиралася підтверджувати диплом, а тепер задумалася. У мене контракт зі школою до липня 2023 року, можна і раніше звільнитися. А далі вони не планують, бо хочуть провести інтеграцію українських дітей, навчити їх німецькій мові. Щоб вони могли нормально адаптуватися у німецьку систему освіти, а потім розкидати тих, хто залишиться тут, по німецьких класах.
У нас зараз ще працюють українські класи з 5 до 10 класу всі класи є. А суто українських класів далі не буде. А українську мову, скоріш за все, як іноземну будуть викладати для німців. Тому є сенс підтвердження диплому. Я так далеко не загадувала. І хотілося б повернутися, але розумію, що поки є час, можливо, і варто визнати диплом. Хто його знає, що буде з нами далі. І буду вчити німецьку мову. Бо без мови дуже важко.
