Сім'я новокаховчан виїхала до Данії у січні. Їх п’ятеро — жінка, чоловік, троє дітей підлітків, з них син з інвалідністю, який не сидить, не ходить і не розмовляє. Новокаховчан поселили у гуртожитку, де мешкають біженці з України. Вони тут навіть земляків з Херсонщини зустріли — з Голої Пристані. Матір Олена (ім'я змінено - авт.) зараз знаходиться з сином в госпіталі неврології та епілепсії. Син проходить безкоштовне лікування. Як прийняла датчани новокаховчан, розповіла мама 10-річного хлопчика з інвалідністю.
З Польщі — до Данії
“Ми добиралися через Крим, Росію, Білорусію, Латвію і Польшу. До Польщі їхали за свій рахунок Південним експресом, з сина гроші за квиток не взяли. У польський табір для біженців заїхали 9 січня і нам одразу запропонувала поїхати до Данії.
Датчани-волонтери вивезли безкоштовно то табору Сандхольм. Це державний заклад, де біженці шукають захист в Данії. Знаходиться табір у Бловстрод, комуни Аллеред. Нас оформили, ми прожили тиждень і відправили в інший табір. Там на місці працювала міграційна служба, ми чекали інформацію, в яку комуну нас візьмуть. Червоний хрест тоді видав нам гроші на продукти, з яких ми готували. Умови в обох таборах нормальні. Отримала дозвіл на проживання і медичну страховку.
Тепер ми живемо у 30 хвилинах до Хельсингьору — це місто у Данії, з якого ходить паром до Швеції. Хочемо туди з’їздити. Ціна квитків дозволяє відправитися у поїздку всією сім'єю. Це буде 200 крон за пятьох членів сім'ї туди і в зворотньому напрямку.
Нам виділили три кімнати: одна для старших дітей, дві - об'єднані. В одній живемо я з сином. У кімнаті стоїть підйомник, спеціальне ліжко і моє ліжко. В іншій кімнаті стоїть ліжко чоловіка, стіл для обіду, електрочайник, холодильник. У коридорі є туалет з душем. А от кухня загальна, іноді волонтери привозять продукти. Це може бути молоко, вершки, чай і кава, фрукти, йогурти та різні порційні сири.
Комуна забезпечує ліками та харчуванням
Ми, як батьки, подали документи на оформлення інвалідності сина, щоб отримувати фінансову допомогу на нього. Вчимо мову на курсах. На сина видаються безкоштовні ліки прямо у відділенні. Лікарі говорять, що комуна повинна і далі забезпечити без оплати ліки та протеїнове харчування, яке виписала дієтолог.
На обстеження сина возять на ліжку, прямо як в кіно. Мені не доводиться його тягати на собі як в Херсоні. Коли беруть кров, то спочатку чимось намазують на півгодини і йому не боляче.
Для сина шукають школу. А ще мені повідомили, що має відбутися зустріч з ерготерапевтом, фізіотерапевтом, мануалотерапевтом. Записали сина на діагностику зору та лікування зубів, яке для дітей до 18 років тут безкоштовне.
Харчування для дітей від датчан
Існує безкоштовна практика відпрацювання за соцвиплату — 220 годин. Це може бути будь-яка робота - на фермі, у магазині розкладати товар, на заводі збирати фільтри, клінінг. Як правило по чотири години на день.
Батькам дають відпочити
Найбільше мене вразило в Данії — уважне ставлення до людей з інвалідністю. Місцеві не відвертаються від них. Приходять і розмовляють, всім необхідним забезпечують. Нам навіть дають підйомник, спеціальне ліжко і тимчасово коляску. Бо замовили індивідуальну — по замірах і стану сина, для цього спеціально приїжджали працівники, які займаються налаштуванням коляски для потреб людини з інвалідністю.
Батькам влаштовують відпочинок. Цим займається спеціальна організація. Один раз на місяць на три дні сина забирають, щоб ми (батьки) могли відпочити. У садочках дітей не годують, мами приносять обід самі. Малеча у садочках спить на вулиці в спеціальних люльках.
Данія — це країна законів. Тут не можна давати і брати хабарі. За це карають — штрафом чи арештом. Судячи з умов у шпиталі, спеціальної техніки і обстежень — тут ніхто не краде.
