5,9 млн українців стали вимушено переміщеними особами. Комусь довелося виїхати за кордон, а хтось вибрався до іншої області чи населеного пункту. Адаптація на новому місті може викликати розгубленість, дезорієнтацію і навіть депресивні стани. У такому випадку варто розібратися — що зі мною відбувається, на якому етапі зараз стан моєї психіки, на які процеси я можу впливати. Журналістка Novakahovka.city, яка теж має статус ВПО, досліджувала, які етапи проходить психіка і що допомагає краще адаптуватися на новому місці.

Гнучкість випереджає IQ та EQ

Сьогодні саме гнучкість та адаптивність випереджають IQ та EQ (емоційний інтелект). На що звернути уваги, щоб адаптація проходила м’яко?

Більшість українців зараз проходить оволодіння трьома основними навичками під час адаптації:

  1. вміння моделювати ситуацію;

  2. навичка розучуватися і мати розум новачка;

  3. вміння безперервно навчатися.

Пройдемося по кожному вмінню окремо.

Вміння моделювати ситуацію — вам доведеться мислити в умовах невизначеності, тому найкращий спосіб навчити свій мозок моделювати ситуацію за допомогою питання: “Що якщо, + ситуація яка станеться?”

Наприклад, Що, якщо вимкнуть світло, а моя робота онлайн — до яких дій я маю підготуватися?

1) мати під рукою список найближчих пунктів незламності;

2) купити (може, з друзями чи сусідами в складчину) генератор;

3) мати щодня заряджені батареї/power bank.

Кототерапія для дітей-біженцівКототерапія для дітей-біженцівАвтор: Фото автора

— Я не стала чекати, коли у наше село зайдуть окупанти, — каже Наталія, яка вивезла усіх своїх рідних з окупованої території, попри те, що була на заробітках в іншій країні. — Кілька разів пробувала витягнути маму і сина з села як волонтер. Врешті-решт вдалося прийняти раптовий самостійний виїзд 16-річного сина, а згодом організувати виїзд мами-пенсіонерки, яка дуже не хотіла виїжджати. Згодом ми дізналися, що окупанти зайшли в село і вони поселилися в нашому домі.

Навичка розучуватися і мати розум новачка — бути відкритим до нової інформації, та не мати упереджень і суджень попереднього досвіду.

Як це виглядає на побутовому рівні — можна чистити зуби лівою рукою (якщо ви правша) або відправлятися до офісу новою дорогою. У бізнесі — приймати нові рішення, розглядати ситуацію так, ніби вони вам ніколи не зустрічалися. Починати робити те, чого раніше не робили.

Вміння безперервно навчатися — це не тільки профілактика Альцгеймера, а й навичка знаходити кілька варіантів рішень. Щоб пройти виклики, звертайте увагу не на те, що у вас викликає тривогу чи переживання, а фокусуйтеся на сприятливих можливостях. Якщо вам щось не подобається, шукайте три позитивні варіанти розв'язання задачі. Такий фокус уваги допоможе зосередитися не на емоціях, а на рішеннях.

Вимушений переїзд

Психологи порівнюють вимушений переїзд з втратою близької людини. Найскладніше перфекціоністам, бо саме вони бояться помилок. А шлях адаптації — це шлях дій з помилками, які потрібно долати і враховувати.

У вимушеному переїзді, у тому числі вимушеній еміграції, психологи виділяють чотири періоди:

  1. Туристичний. Коли людина опиняється на новому місці, а в декого це нова країна перебування, то виникає ейфорія. Вона триває недовго. Цей етап характеризується відсутністю критичного мислення. Спрацьовує фільтр — відібрати найкраще.

  2. Розчарування. На цьому етапі людина згадує як у неї все було вдома. Вона помічає різницю в менталітеті нової країни та на батьківщині або в манері спілкування у нових умовах.

  3. Пристосування. Поступово ви починаєте вступати в діалоги з незнайомими людьми — з продавчинею в магазині, з перукаркою, з тренером дитини. У новій країні такі діалоги новою мовою вкрай важливі. Навіть, якщо людина говорить їх не правильно. Від місцевих можна почути коректне зауваження. З часом ви почнете розуміти гумор і зможете посміятися над своїми помилками чи нерозуміння контексту. Такі випадки тільки покажуть, що навколо вас люди, які так само можуть щось не зрозуміти і в цьому немає нічого страшного. Країна або нове місце перебування сприймається психікою безпечнішими.

  4. Адаптація. Усі побутові питання вирішені і починає подобатися ваше нове місце перебування. Особливість цього етапу в тому, що людина перестає порівнювати свою нову реальність з тими умовами, в яких вона жила раніше. Якщо ви порівнюєте, то ви застрягли на першому чи другому етапі. На четвертому етапі людина стає бікультурною, якщо вона знаходиться в новій країні перебування. І більш адаптованою, якщо їй довелося виїхати у своїй країні в інше місце. Її психіка більш витривала, з’являється більше впевненості в собі.

Острівок позитиву у тимчасовому житліОстрівок позитиву у тимчасовому житліАвтор: Фото автора

І водночас, на четвертому етапі у тих, хто виїхав за кордон, є великий ризик, що стосунки, які були в рідній країні, починають розриватися.

Unicef Ukraine наводить шість етапів адаптації у тих, кому довелося змінити місце проживання:

  1. Організація побуту для себе та дітей. Опинившись на новому місці перебування, потрібно організувати свій побут і зорієнтуватися в просторі: посуд, наявність ліжка, гарячої води тощо.

  2. “Усе не так, як вдома”. У цей період проявляється втома і апатія, розгубленість. Поступово приходить усвідомлення, що ти не вдома.

  3. “Як надовго ми тут”. Ситуація невизначеності характерна тим, що важко відповісти собі та оточенню на питання “Що плануєте робити далі?” Ці питання стосуються школи дітей, роботи, лікування тощо.

  4. Планування (короткострокове та довгострокове). У цей час відбувається первинна адаптація, коли прямих загроз людина не відчуває. І вже встигла зорієнтуватися — відвідати найближчий магазин, аптеку, лікаря тощо.

  5. Інтеграція. У цей час проживається психотравмувальний досвід — бойові дії, розлучення з близькими, втрата звичного стилю життя і середовища. Людина шукає опору на ресурси, допомагає собі та іншим.

  6. Прийняття. Дехто називає цей період емоційних гойдалок, бо відбувається проживання одночасно двох процесів. Перший — проживання подій, що пов’язані з війною. Другий — прийняття змін, які вже відбулися у нових умовах.

Свічка, запалена ввечорі може створити атмосферу затишкуСвічка, запалена ввечорі може створити атмосферу затишку

Стан втрати

Те з чим стикається біженець чи переселенець, який вимушений був емігрувати до іншої країни або переїхати до іншого міста, стосується почуття втрати. Про які втрати йдеться:

  1. втрата рідної землі і відчуття невизначеності, коли можна повернутися;

  2. втрата звичного життя (роботи, статусу, стабільності);

  3. втрата оточення (це може бути смерть близьких або дистанція з рідними та друзями);

  4. втрата матеріальних речей (від житла і домашних тварин, до сімейних реліквій чи домашніх дрібничок, які вас радували і давали відчуття затишку).

  5. втрата приналежності до чогось більшого. З’являється відчуття соціальної ізоляції.

Ольга Марковець виїхали з окупації з 8-річним сином до Польщі. Потім вона повернулась до Київської області, а згодом переїхала до Києва. Педагог і голова БФ “Магія добра” розповідає, що їй довелося акумулювати свою професійну та громадську діяльність у нові проєкти:

— Допомогу треба чекати в першу чергу від себе самої. Але до цього потрібно було прийти, через внутрішні зміни самодисципліну, йогу, перегляд харчування, розуміння кармічного менеджменту та роботу з менторами. То ж кожного ранку я обираю, як буду реагувати на події та виклики, відстежую свої думки та наміри, молюся за Україну та наших захисників.

Навіть просто куплений собі букет піднімає настрійНавіть просто куплений собі букет піднімає настрій

Світлана Коваль, психолог з Нової Каховки, яка тепер мешкає в Одесі, говорить про те, що зі стану переживання втрати людина може виходити рік, а то й все життя:

— Усе залежить від гнучкості психіки й наявності підтримки. Коли немає внутрішньої згоди на те, що це відбулося, і що життя навколо вже інше, тоді людина живе минулим, а не сьогоденням.

В основі інтенсивності переживання втрати лежить те, наскільки людина була привʼязана до місця та людей. Тому, вважаю, самотужки справитися з відчуттям втрати — це шлях до неконструктиву, а саме: алкоголь, азартні ігри, психотропні речовини, щоб «заглушити» біль, забутися. Шлях до зцілення — індивідуальна чи групова робота - я не один! ти зі мною! Адже втрата несе, щонайперше, порушення в соціальному аспекті.

Перші кроки як привести до ладу свій стан:

  1. заземліться — відчуйте стопами землю, сядьте рівно, дихайте глибоко — вдих животом, грудями; видих — животом, грудями;

  2. співайте або гримаснічайте — це допомагає зняти сум та напругу;

  3. готуйте улюблені страви;

  4. створіть острівки радості у приміщенні, в якому живете. Навіть, якщо це буде ваза з квітами і дрібничка, яка викликає радість;

  5. плануйте — хоча б на тиждень;

  6. малюйте свої емоції — страх, гнів, печаль, тривогу;

  7. шукайте красу і помічайте її навколо;

  8. радійте — навіть, якщо це буде пташиний спів за вікном чи посмішка незнайомої людини.

Читайте також: Адаптація з нуля: 18 корисних посилань для ВПО
Читайте також: Як ВПО знайти безкоштовне житло в Україні: коротка інструкція з пошуку помешкання
Читайте також: ВПО: які дві нові послуги доступні в Дії?

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися