Національний природний парк “Нижньодніпровський” займає значну частину Херсонської області. Від бойових дій та підриву окупантами Каховської ГЕС флора і фауна парку зазнала великих втрат. Яка нині ситуація в нацпарку і як його керівництво готується до відновлення екосистеми нижнього Подніпров'я NovaKahovka.City розповідає директор Олексій Чачибая.
Нещодавно ухвалено рішення про розширення території парку. Як саме і наскільки вона зросте?
Питання розширення території піднімала адміністрація нацпарку. У нас є економічне обґрунтування такого кроку. Тому ми розпочали цю процедуру, на неї пішло 5-6 місяців. Наразі є всі висновки — обласної військової адміністрації, Академії післядипломної освіти Мінекології, Наш парк — єдиний із нацпарків Півдня України, який домігся розширення. Зараз ми розраховуємо на збільшення площі на 2,5 тисячі гектарів. У перспективі у нас є можливість і підстави розширити НПП “Нижньодніпровський” ще на 7,5 га. Ця процедура теж запущена.
Олексій Чачибая
Загалом територія парку складає 80 тисяч га, а може бути розширена ще на 40 тисяч, тобто, на 50 відсотків.
На сьогодні відомо, що, сума збитків для «Нижньодніпровського» парку за час війни склала 46,5 мільярда грн. Це остаточно цифра, чи після звільнення лівобережжя Херсонщини вона може зрости?
Така сума була обрахована нашими спеціалістами і адміністрацією. Вона затверджена комісією обласної військово-цивільної адміністрації та екологічною інспекцією Південного регіону. Ці цифри також враховані у поданні позову Генпрокуратури до Міжнародного кримінального суду на державу-агресорку.
Після повної деокупації Херсонщини та видачі нам документу про те, що наші працівники можуть перебувати на території парку, тобто вона розмінована і безпечна, фахівці наших наукових відділів і науково-дослідних дільниць побачать на власні очі, які є наслідки. Можливо, щось у природі буде самовідновлюватися, з'являться якісь інвазійні види — бур'яни тощо. Тобто, побачимо, у який бік рухатиметься сама природа.
Поки ми для обрахунку взяли ті види флори і фауни, які у нас обліковувалися за 8 років існування парку. Застосовували дистанційне зондування, а саме супутникові знімки, але вони не є в цілодобовому режимі, а лише раз-два на тиждень. Тож наші співробітники можуть бачити зміни в динаміці. Наприклад, щодо островів у дельті Дніпра, то можна побачити наслідки обстрілів чи лісових пожеж. Наразі бойові дії на плавневих островах тривають.
Острови у Дельті Дніпра
Після повені, спричиненої підривом Каховської ГЕС, масштабних пожеж стало менше, але вода нанесла мул — місцями більше метра. Відповідно на супутникових знімках ми бачимо на островах і частині лівобережжя в Олешківському районі темні плями. Тобто замулені території. Фіксуємо, які були прильоти та яка від них шкода. Вона тільки зростає. Також додається забруднення повітря, навколишнього середовища, викиди в атмосферу. Тобто, сума збитків, безмовно, зростатиме.
Які найбільш непоправні втрати для парку від підриву Каховської ГЕС?
Аби точно відповісти на це запитання, ми маємо чітко знати, що у нас було, і засвідчити, яка відбувається динаміка з біорізноманіттям. Наприклад, які види риб зможуть повернутися, а які внаслідок загибелі від вибухів ми вже не побачимо. Тобто, нам треба буде промоніторити, який представницький склад флори і фауни виживе чи повернеться.
Таким були плавні у пониззі Дніпра до війни
Для нацпарку важливе кожне угруповання. Навіть мхи чи лишайники теж важливі для екосистеми. На даний час служба Державної охорони й інші контролюючі структури — СБУ, прокуратура, Нацполіція, водна поліція, рибоохорона — не мають доступу до всієї території нацпарку, які раніше охороняли. Звісно, повноваження Держохорони самого парку більші, ніж у інших структур, але кожна виконувала покладені на неї державою функції.
Тому для нас важливо повернутися на окуповану територію, засвідчити, що є. І тоді будемо бачити, що ми втратили повністю, а що відновлюється природним чином. Поки що ми розуміємо, що з наукової точки зору біорізноманіття в регіоні зміниться.
Як Національний парк “Нижньодніпровський” відновлюватиметься — за рахунок лише державних коштів чи й міжнародних донорів?
Ми постійно працюємо з небюджетними організаціями. Наприклад, суттєву фінансову допомогу нашому парку надала громадська організація UA Animal. Наразі співпрацюємо із європейським грантовим фондом Life. Подали туди проєкт на 1 мільйон євро з використанням цих коштів протягом трьох років. Це проєкт по відновленню водного біорізноманіття, живої іхтіофауни — як маточного поголів'я риб, так і місць природних середовищ нерестових. Тобто, ми в цьому напрямку постійно працюємо, пройшли вже два етапи цих проєктів, останній буде в лютому 2024 року.
У нас і до війни були відкриті рахунки, які ми поповнювали надходженнями від власної діяльності. Зокрема, надавали платні послуги з рекреації, туризму тощо і таким чином поповнювали свій спецфонд.
В українському суспільстві вже кілька місяців точиться дискусія, чи доцільно відновлювати Каховську ГЕС і водосховище. Як буде краще для Нижньодніпровського парку?
У наукових виданнях я зустрічав інформацію про те, що треба пониззя Дніпра взяти під охорону. Як це було свого часу з Дунаєм, Дністром та іншими річками. Це писали науковці ще до побудови Каховської ГЕС. Тоді плавневі острови існували, хоч і з дещо іншою іхтіофауною. Були прохідні риби, які зараз червонокнижні, — осетрові. Вони через Херсонщину проходили до Запорізької області, а саме до порогів, де було їхнє природне нерестове середовище. Але з побудовою ГЕС вони могли підніматися тільки до Нової Каховки. Відтак за сім десятиліть флора і фауна, птаство змінилися. Відповідно, з підривом греблі і з нинішньою ситуацією — вільним проходом води по водосховищу — теж біорізноманіття зміниться.
Нижньодніпровський парк під час затоплення від підриву Каховської ГЕС
Але ще у 2015 році указом президента України затверджене біологічне обґрунтування розвитку нашого нацпарку. Воно спирається на ту ситуацію, що була — наявність ГЕС і штучного моря.
Що стосується відбудови гідроспоруди і водосховища — то рішення приймається на найвищих щаблях влади. І враховуються не лише чинники природні, а й інші. Наприклад, чинник гідроенергетики. Ця галузь і в Україні, і в інших державах є пріоритетнішою, ніж природоохорона. Наразі вже і президент, і прем'єр-міністр оприлюднили суму коштів, які виділені на відбудову греблі. Можливо, вона буде без гідроелектростанції.
Якщо говорити про доцільність чи недоцільність для Національного природного парку, то повну картину матимемо лише через якийсь час. Показовий приклад: коли для людей була закрита Чорнобильська зона, то там природа за кілька десятиліть відновилася. Так само Німеччина свого часу повністю закривала природоохоронні території, і це дуже позитивно позначалося на флорі і фауні.
Тому як буде у нас, це залежить, по-перше, від того, як швидко закінчиться фаза бойових дій. По-друге, буде чи не буде відновлена ГЕС. Тільки тоді зможемо побачити, як відновлюватиметься екологія нашого краю.
Довідка.
Нагадаємо, Національний природний парк «Нижньодніпровський» практично весь опинився під окупацією в перші тижні російської навали. Ця природоохоронна територія у Херсонській області, що охоплює понад 80 тисяч гектарів, створена 24 листопада 2015 року.
Територія НПП «Нижньодніпровський» вважається одним з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів у Європі. Адже лише в нижній течії - від Каховської ГЕС до Дніпровсько-Бузького лиману - річка Дніпро зберегла свій відносно природний стан.
Парк розташований на територіях Бериславського, Каховського і Херсонського районів, міст Херсона та Нової Каховки. Тобто, від Каховської ГЕС до дельти Дніпра.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
