Із Каховського водосховища втрачено понад 72% або 14,395 куб.км води, повідомляє Міндовкілля. Це стало наслідком підриву російськими військовими дамби і машинної зали Каховської ГЕС у ніч на 6 червня. NovaKahovka.City розбиралася, які ризики та загрози створені цієї катасрофою для жителів Півдня України.
Як постраждала Новокаховська громада
Масштабна катастрофа, спричинена підривом окупантами греблі Каховської ГЕС, трагічно вплинула на частину Херсонщини в пониззі Дніпра. Особливо постраждали від підтопленні Корсунка, Кринки, Нова Маячка, Олешки, Херсон тощо. Однак Нова Каховка, яка знаходиться прямо біля електростанції, постраждала найменше - були частково затоплені лише три вулиці від узбережжя Дніпра.
Тетяна Євсєєва, архітекторка, засновниця Новокаховського товариство охорони культурної спадщини каже, що у плані спорудження Нової Каховки враховували ризики аварії на греблі, тому місто було побудовано так, щоб при прориві греблі вода не змогла його повністю затопити.
Враховуючи затоплення, яке супроводжувало підрив Дніпрогесу, архітектори підрахували, що вода підніметься до відмітки Дніпровського проспекту. І тому забудову проспекту з боку парку прибрали, оскільки вона на 100% була б підтоплена. Відтак у парку залишили тільки нежитлові приміщення: Літній театр, Палац культури, кінотеатр “Родіна” (тепер на його місці - готельний комплекс "Прем'єр") та стадіон ''Енергія".
“Найперше треба говорити про зруйновані будівлі ГЕС і шлюзу, бо це пам'ятки архітектури, науки і техніки, — зазначає Тетяна Євсєєва. — Вони були внесені до державного реєстру. Внаслідок підриву Каховської ГЕС будівля машинної зали майже повністю зруйнована і не підлягає відновленню. На шлюзі внаслідок обстрілів постраждали башти, зруйноване цегляне облицювання фасаду адмінбудівлі, вибиті вікна тощо”.
Також від підтоплення постраждали Палац культури і Літній театр, зокрема їх архітектурні оздоблення. Але наразі визначити масштаб пошкоджень немождиво.
Підтоплення Палацу культури
Цитата
“Шокований безпрецедентною атакою на дамбу Нової Каховки. Руйнування цивільної інфраструктури однозначно кваліфікується як воєнний злочин – і ми притягнемо Росію та її маріонеток до відповідальності”. Президент Європейської ради Шарль Мішель. 6 червня 2023 року.
На Робітничому селищі - західній околиці Нової Каховки - не витримала зливова каналізація, зверху пішла вода, і від тиску затопила територію, вода вийшла через решітки.
"У нашому будинку на Дніпровському проспекті води стаяли тільки в під'їзді, - розповіла нам пенсіонерка з Нової Каховки. - А от будинок покійних батьків на робітничому селищі затополо по другий поверх. Усе подвір'я було вкрите намулом, також занесло альтанку".
Найбільше із населених пунктів Новокаховської громади постраждало село Корсунка, оскільки воно знаходиться в низині. Там людей повінь застала вночі. За повідомленнями очевидців, вода почала прибувати о 2-й годині. Люди в цей час мирно спали. Ніхто їх не попереджав про жодну загрозу.
У селі залишилися переважно люди похилого віку, маломобільні. Сусіди, хто прокинувся раніше, пішли рятувати тих, хто був поблизу.
“Мого дядька розбудили вночі. Він уже літнього віку, ледь добудилися. Поки він встав, почав шукати якісь документи — вода була по пояс. Вискочили чи не в трусах. Виїхали, але багато хто і не встиг. Уявіть, вночі люди спали, вони не встигли б вибратися. Човни є не у всіх. Куди їм їхати —- не знаю”, — розповідає жителька окупованої Корсунки.
Жителям Корсунки допомагали евакуйовуватися волонтери, які припливали на човнах. Однак не всі люди хотіли покинути свої домівки.
“Ні, ми тут будемо до останнього. Ми пережили і відльоти від нас і примусову російську паспортизацію. А зараз тим паче не здамося", - розповіла жителька села.
Основні ризики забруднення
Голова Новокаховської громадської екологічної організації “Мама-86 Нова Каховка” Таїсія Козак назвала основні ризики від прориву дамби гідроелектростанції.
Шкода для ґрунтових вод від отруйних речовин
“Усі колодязі і свердловини питної води будуть забруднені, - каже екологиня. - Насамперед туди потраплять нітрати, а також отрутохімікати з підтоплених складів сільськогосподарських підприємств”.
На Херсонщині у 1994-1996 роках був спалах хвороби Боткіна — гепатиту А. Він починався із селища Корсунка, яке нині входить до Новокаховської громади. Причиною стала вода із криниць і свердловин, забруднена каналізаційними стоками.
Також у прибережних селах від Нової Каховки до Олешок є чимало приватних тепличних господарств для вирощування городини і ягід. Там завжди використовували хімікати, нітрати, гній та добрива. Вони теж можуть потрапити в грунтові води. Крім того, раніше у селах були скотомогильники.
“За радянських часів там жодних санітарних нори не дотримувалися, — підкреслює Таїсія Козак. — Такий скотомогильник був між Дніпрянами і Корсункою, він став причиною епідемії сибірської виразки в області у 1954 році”.
На узбережжі Дніпра не буде джерел
Нову Каховку називають містом тисячі джерел. І це не метафора. На відстані 4 км від Каховської ГЕС вниз по течії Дніпра було обліковано та інвентаризовано 1020 підземних струмків. Деякі з них були такими потужними, що городяни влаштовували купелі і цілорічно займалися в них моржуванням.
На березі Дніпра жителі Нової Каховки влаштовували купелі із джерельної води
“Джерела від підземних вод утворилися за рахунок тиску води Каховського водосховища, — пояснює фахівчиня. — Тепер вони можуть зникнути. З'являться хіба тоді, коли буде відновлена гребля і знову заповниться водосховище”.
Небезпека для країн Чорноморського регіону
“Усі забруднюючі речовини пішли у Чорне море, — каже Таїсія Федорівна. — Пішло мастило з електростанції, попливли міни, якими окупанти мінували берег Дніпра. Тому небезпека чатує на всі країни Чорноморського регіону”.
Офіційно
Після підриву ГЕС у Херсонській області виявили холерну та кишкову палички, повідомила Держекоінспекція. У повідомленні наголошується, що воду з колодязів можна буде вживати тільки після того, як їх прочистять та перевірять зразки в лабораторії. Водночас на пляжах Одеської області виявили ротавірус, сальмонеллу та астровірус.
Чи зникне Нижньодніпровський парк
Національний природний парк «Нижньодніпровський» після підриву Каховської ГЕС практично весь опинився під водою. Він розташований на територіях Бериславського, Каховського і Херсонського районів, міст Херсона та Нової Каховки. Тобто, від Каховської ГЕС до дельти Дніпра. Флора та фауна парку нараховує 2156 видів тварин і рослин, частина яких занесена до Червоної книги України.
Чи можливе відновлення парку
Нижньодніпровський Нацпарк може зникнути назавжди. Про це у Facebook повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Він налічує понад 80 тис. га природоохоронних земель з рідкісними видами біорізноманіття.
"До річки Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн мастила із ризиком подальшого витоку ще понад 300 тонн. Нараховано збитки водним ресурсам орієнтовно 2 млрд гривень. І це без врахування збитків природно-заповідному фонду, ґрунтам, біорізноманіттю, лісовим та іншим природним ресурсам", — йдеться у повідомленні.
Нижньодніпровський парк затоплений
Та керівник відділу рекреації і туризму Нижньодніпровського парку Сергій Шкарупа вважає, що парк ховати зарано. Якщо Каховське водосховище після відновлення ГЕС повернеться у колишніх масштабах, то природний ареал почне самовідновлюватися.
“Основна частина флори і фауни може відновитися за 2-3 роки, — розповів С. Шкарупа NovaKahovka.City. — Для деяких видів біоценозів цей термін може скласти 5-7 років. Щось, безумовно, втратимо назавжди”.
Що може бути втрачено
За офіційним повідомленням Нацпарку, зникнуть водні та прибережно-водні рослини Каховського водосховища. Їх місце займуть чужорідні — злинка канадська, амброзія полинолиста, золотарник пізній та інші. Велика кількість живих організмів, що населяють водойми, живуть в придонному мулі в прибережній зоні. У лічені години ця зона оголилась. Це означає загибель більшості всіх придонних організмів колишнього водосховища.
Практично миттєве підняття рівня води на знижених ділянках і, тим більше, на островах не залишило шансів більшості наземних тварин (ссавці, плазуни, комахи, тощо) та колоніям більшості видів птахів.
У зоні затоплення будуть знищені важливі місця гніздування водно-болотних та прибережно-водних птахів. Це десятки тисяч особин. Катастрофа застала їх у період гніздування. Чаплі та чепури, коровайки, крячки, качки, погоничи, пастушок, лиска та водяна курочка, лебідь-шипун втратять свої гніздові колонії.
Загалом частково постраждає 48 об'єктів природно-заповідного фонду парку.
Захід нам допоможе
“Ми вже готуємося до відновлюваних робіт у парку, — каже Сергій Шкарупа. — Проблема в тому, що окупанти практично знищили нашу матеріальну базу: автомобілі, плавзасоби, комп’ютерну техніку, офісне обладнання, фотоапарати, лабораторне устаткування, профільну бібліотеку, зібрані гербарії, напрацьовані документи тощо. Днями наш директор Олексій Чачібая повідомив мені, що відкритий спецрахунок для донорських коштів. Деякі наші закордонні партнери уже зголосилися надати нам матеріальну допомогу. Унікальну екосистему Нижньодніпровського парку можна і треба відновити. Складніше буде з парком “Олешківські піски”. Там окупанти позакладали багато мін. Тож на розмінування може піти чимало часу, і для туристів ця територія буде закрита на довгі роки”.
Цифра
1,5 млрд євро — така орієнтовна сума збитків навколишньому середовищу через підрив Каховської ГЕС, повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін. За його інформацією, затоплено близько 55 тисяч гектарів лісу. А води, яка стала непридатною для використання через цей теракт, "вистачило б, щоб напувати весь світ протягом двох днів".
Як вирішити гідрологічні проблеми
Треба очистити колодязі
Гідротехнік з Харкова Михайло Захарченко сподівається, що монолітна частина греблі збереглася. За його словами, коли спаде вода у водосховищі, залишиться частина його “чаші”. На скільки рівень води впаде у водосховищі, на стільки ж він опуститься і у колодязях на прилеглих територіях верхнього б'єфу — вище від ГЕС по течії. Для сіл, де нема централізованого водопостачання, це буде серйозною проблемою.
“Але цю проблему можна вирішити, — упевнений гідротехнік. — Необхідно приготуватися до того, що колодязі треба буде поглиблювати. Варто в кожному з них пробити сверловинку діаметром 60-70 сантиметрів і поставити фільтр”.
На думку Михайла Андрійовича, місцева влада вже зараз має це організувати: скласти перелік колодязів, сформувати бригади по їх прочищенню, надати необхідну допомогу сільським жителям.
У нижньому б'єфі — нижче по течії від ГЕС — внаслідок повені колодязі прочистяться самі, вважає гідротехнік. Воду очистить природний підземний потік. Він дуже потужний, і його ніщо не спинить.
“Якщо в криницях залишиться якийсь намул, то треба зробити так, як робили наші пращури: залізти туди з відром і вибрати все зайве", — радить М. Захарченко.
Відбудувати ГЕС можна за пів року
Фахівець переконаний, що Каховську ГЕС можна відновити досить швидко і зробити потужнішою.
“Якщо центральна монолітна частина греблі залишилася цілою, то верхню частину з пілонами, автошляхом, залізничною колією і машинною залою можна відбудувати, — каже М. Захарченко. — До того ж, як кажуть, не було б щастя, так нещастя допомогло. Там стояли старі радянські турбіни. ГЕС виробляла всього 200 тисяч кіловат. Казали, що напір води маленький. Тож тепер можна буде поставити сіменовські турбіни, які вп'ятеро потужніші. Сучасним турбінам того напору вистачить. Таким чином можна буде збільшити потужність ГЕС до одного мегавата. І вона буде давати стільки електроенергії, як один “мільйонник” Запорізької АЕС”.
Такою була Каховська ГЕС до війни
Після підриву Каховської ГЕС керівник “Укргідроенерго” Ігор Сирота заявив, що на побудову нової електростанції знадобиться 1 мільярд доларів і 5 років роботи.
“Нам Європа допоможе технологічно, — заперечує Михайло Захарченко. — А мільярд візьмуть у Росії. Якщо працювати день і ніч, то можна ГЕС відбудувати за пів року. То хлопцям просто хочеться п'ять років отримувати гарну зарплату. Найміть шведів або німців, вони зроблять це за кілька місяців. Але треба вже зараз думати про подолання наслідків катастрофи, а не бідкатися і битися головою об стінку. Однак головне нині — пошвидше вигнати з нашої землі ворога”.
Думка
“Довкілля намагається самовідновитися. Як поводиметься екологічна система регіону — наразі важко сказати, та надію на це у нас ніхто не може забрати. Втім, Каховське водосховище — штучна гідротехнічна споруда, її утворення свого часу теж завдало шкоди довкіллю. Були затоплені дніпровські плавні, населені пункти, поховання. Та від початку 60-х років довкілля увійшло в екологічну стабільність. Були поліпшені умови в Херсонській і Запорізькій областях і для ведення сільського господарства, і для відновлення біологічного різноманіття”. Анастасія Клєщ, екологиня.
Чи треба відновлювати ГЕС
Після підриву ГЕС досі в Україні точиться полеміка, чи треба відновлювати Каховську ГЕС. Деякі екологи вважають, що не потрібно, бо природа здатна самовідновлюватися. А при будівництві Каховського водосховища був затоплений Великий луг - велетенські річкові плавні, які колись існували на лівому березі Дніпра між Дніпром і Конкою, а також тягнулись широкою смугою вздовж Правого берега від гирла річки Середня Хортиця. Вся ця місцевість належала Запорізькій Січі. Великий Луг був затоплений водами Каховського водосховища у 1955–1957 роках.
Однак експерт Мережі захисту національних інтересів ANTS, еколог Олег Листопад не поділяє такого оптимізму.
За його словами, передовсім почнеться процес гниття, потім висушування і заростання травами. Але він наголошує, що це не будуть ті луки і заплавні, які були, коли існував Великий луг.
«Це будуть не наші види рослин, а завезені, агресивні, бо вони дуже швидко пристосовуються до складних умов, а вони будуть складні, бо буде гола земля. Тому прийдуть види, які легко адаптуються. А вже потім, якщо ми будемо вживати якихось агротехнічних засобів, наприклад, штучне залуження, відновляться якісь луки. Але чи є сенс це робити?» – розмірковує експерт.
Україна буде відновлювати Каховську дамбу, яку на початку червня підірвали російські окупанти. Без цієї води у людей в цьому регіоні не буде життя. Про це в інтерв'ю "1+1" заявив президент Володимир Зеленський.
"Відновити ми повинні Каховську дамбу. Якщо не буде подарунків – нам треба буде з вами знайти мільярд-півтора, я не знаю суму точну. Але ми повинні це зробити, тому що потрібна вода для людей, тому що не буде там життя без цієї води", – зазначив глава держави.
“Матеріал написаний за підтримки ГО “Інститут масової інформації, що реалізує проєкт “Підтримка активних громадян під тиском в Україні” за фінансової підтримки Європейського Союзу”
