З якими економічними викликами стикаються громади під час війни? У чому виклики і точки росту доводиться проходити тим, хто покинув власну домівку? Чи можливо під час війни розвивати свій бізнес і для чого створювати горизонтальні зв’язки в громаді? Про це Novakahovka.city поговорила з Вікторією Кулаковою, співзасновницею соціального підприємства “Це Крафт” та тренеркою з написання проєктів, бізнес-планування та соціального підприємництва ГО “Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад” (АРР).
— З якими запитами до АРР приходять підприємці?
— Найчастіше звертаються підприємці малого і мікро-бізнесу з таких сфер як надання послуг, аграрне і промислове виробництво. Ті, хто хочуть відкривати власну справу, і ті, в кого вже був досвід ведення бізнесу, але він втрачений. Ті підприємці, кому довелося виїхати до нових громад, помічають ніші і хочуть відкривати на новому місці власну справу, а ми допомагаємо під це знайти кошти донорів, щоб людина відкрила свою точку. Наприклад, зі сходу країни до Чорноморської громади приїхала жінка, яка працювала у сфері швидкого харчування. Валентина — матір трьох дітей. Жінка помітила, що такої послуги немає в громаді. І вирішила написати проєкт на фінансування. Вона звернулася до нас з запитом: “Я не можу працевлаштуватися кудись на повний робочий день, бо я хочу бачити дітей протягом дня, а якби була власна справа, то вони прибігли б до мене, я б їх бачила і спокійно себе почувала”.
Як відкрити послугу муніципальна няня - чит. тут
На другий день тренінгу жінка була одна з небагатьох, хто хотів написати бізнес-проєкт. Я їй запропонувала: “Порахуйте, що вам потрібно для старту вашого бізнесу”. Виявилося, що менше 150 000 грн, тобто невеличка сума для початку.
Через кілька днів Валентина вже домовилася про перегляд приміщення, яке їй сподобалося і про яке вона мріяла. А сьогодні Валентина мені пише: “Я вже не буду потребувати ваших послуг, бо мені дають все безкоштовно: приміщення і обладнання”.
— Про що можуть дізнатися підприємці або ті, хто хочуть відкрити власну справу, на тренінгах Агенції регіонального розвитку?
— У перший день тренінгу ми знайомимося з людьми і запитуємо про ті проблеми, які вони хочуть вирішити в своїх громадах. Разом досліджуємо наявні ресурси, дивимося, які ніші можна розвивати, які проблеми є і що можна закрити через бізнес чи соціальні проєкти.
— З якими типовими реакціями в громадах ви стикаєтеся, коли приїжджаєте з тренінгами? Чи є спротив новим рішенням?
— У минулому році команда АРР відвідала п’ять громад Вінниччини та Черкащини. Навчання в громадах стало можливим в рамках проєкту змінотворців “Школи активістів”, яка фінансується Міжнародним торговельним центром та Благодійним фондом “Відродження”.
Школа активістів під час навчання
Ми працюємо три дні під час відвідування спільноти. Перший день — стратегічний. Його мета: змінити мислення дорослих 20-30 учасників, які загладжують проблеми і кажуть, що в їхній громаді все добре. Або не вірять, що можна щось змінити. І ми працюємо з цими установками, намагаємося своїми питаннями достукатися до них і спонукати на відверту розмову про реальні виклики.
Буває так, що в громаді немає стратегії або голова і мешканці не вірять в грантову діяльність. У людей немає розуміння, наскільки важливо в спільноті мати стратегію. Бо якщо її немає, то це означає, що з часом таку громаду просто захопить більш сильніша.
Уманський форум
Коли говорю, що потрібна розвивати людей, то чую у відповідь: “Що значить розвивати, кого і для чого?” Тоді ставлю наступне питання: “З вашої громади люди виїжджають?” І чую: “Виїжджають”. Тоді продовжую:
— А молодь активна у вас є?
— Ні, ми взагалі не знаємо таких в громаді, молодь неактивна.
— І що тоді з цим робити, на вашу думку?
— Ну треба збирати активних?..
Такі діалоги відбуваються під час стратегічних сесій.
Під час другого та третього дня я веду тренінг про бізнес-планування. Але бувають випадки, коли на це навчання приходять люди не підприємці з соціальної інфраструктури — з ОМС (органи місцевого самоврядування — ред.) чи бібліотек. Доводиться адаптувати для них такий тренінг, коли на базі громадської організації, школи, садочка можна створити бізнес-модель. І тоді навчання спрямовано на розвиток молодіжного підприємництва. Розповідаю також про соціальне підприємництво. І як монетизувати якусь ідею, щоб бізнес став сталим.
Заходи АРР в Умані
Коли я веду тренінги, засновник та голова правління ГО «Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад” Павло Ярмій їде в громади і робить глибокі інтерв’ю з ключовими людьми, підприємцями, розпитує їхнє ставлення до розвитку громади. Що можна робити, які є ресурси і т.д.
— Були випадки, коли люди в громадах не готові змінюватися?
— Так, в одній громаді центральної України зіткнулися з тим, що мешканці не хочуть розвиватися. Громада заможна, її голова 84-річний чоловік. Ми попросили його виступити на першому дні і домовилися зустрітися в готелі біля заправки ОККО. І почули у відповідь: “А де це?” Тобто голова не знає своєї громади. І одна підприємиця нам каже: “Ми вже з цим спрацювалися, він в нас вже 30 років головує. А новий прийде, почне все по-новому робити, і ще не відомо як”.
Школа активістів
Тобто у них відпрацьовані якісь колії поведінки, а інновації, гранти, впровадження нових систем співпраці — це ж нове, потрібно змінитися самим. Не всі до цього готові.
Люди різні в громадах, система управління різна, а проблеми схожі.
— На вашу думку, яка спільна ключова проблема зараз в громадах?
— Нестача людей і спеціалістів. Дуже велика потреба в кадрах. А ще проста людська лінь. В одній громаді нам так і сказали: “У нас забагато дотаційних програм”. Люди отримують продуктові набори, побутову хімію, фінансову допомогу — і не хочуть щось змінювати.
Друга проблема — через війну та зменшення населення спостерігаємо, що впав попит на товари. Хоча потреба на українське навпаки збільшилась.
— Які зараз можливості для громад під час війни?
— Зараз є підтримка експорту. Можливі освітні навчання для підприємців в Європі та Америці, щоб побудувати зв'язки і розібратися як працювати на експорт. Єдине, що потрібно знати — мову.
Завдяки грантовим історіям мешканці зі сходу країни відкривають для себе креативні індустрії, туризм, сферу послуг. Вони кажуть: “Ми раніше тільки на заводі могли заробити, відпрацювали зміну і додому, більше ні про який вид заробітку не думали. А тепер розуміємо, що можна зовсім по-іншому заробляти”.
Вікторія Кулакова з колегою по навчанню
Зараз донори фінансують проєкти, які гуртують людей. Мова йде про створення мультипросторів. Для громад це найкраще рішення: місце, де можуть комунікувати і ВПО, і місцеві, і ветерани, і молодь, і діти, і дорослі і бізнес. Людям прямим текстом повідомляють: вигребти і вижити можна за умови, коли в громаді будуть розвивати горизонтальні зв'язки.
— Як демографічно представлений бізнес під час війни? Жінки і молодь розвивають свої проєкти?
— Є приклади, коли молодь зі сходу країни переїжджає. Це активні люди, які відкривають прості і класні бізнеси. Типу кав'ярень, млинниць, в it-сфері, коворкінги, тобто все, що реально зараз працює. Фактично молодь поєднує місце заробітку і відпочинку, будують і для свого задоволення і для користі іншим.
Жінки стали більше брати на себе відповідальність, зрозуміло, з яких причин. Мені доводилося вичитувати 50 заявок в одній програмі. Цікаве спостереження, чоловіки роблять фермерські господарства, пасіки, СТО. А жінки роблять те саме, навіть, жіночі пасіки, і додатково відкривають бізнеси для розвитку дітей — приватні садочки, групи сімейного типу, розвивайки, навіть, агропереробку та агротуризм. Наприклад, якщо раніше сублімовані продукти купували лише кондитери, то зараз це тренд на здорове харчування — вироблення снеків, корисних батончиків. І це дуже круто виглядає — потужні жінки, які взяли відповідальність на себе.
— Чи є приклади нетипового бізнесу, який виник виключно із-за війни?
— Була цікава тема — переробка військового брухту. Але не бачила цей бізнес реалізованим. Дізналася про цікаві інноваційні бізнеси під час Акселераційної програми Impact Business, яка створена міжнародною командою експертів, підприємців та інвесторів для активних бізнесів, зареєстрованих в Україні і які прагнуть зробити свій внесок у післявоєнне відновлення країни та сформувати позитивний і довготривалий соціальний вплив. У цій 9-місячній програмі свої проєкти реалізують автори інноваційних медичних бізнесів. Наприклад, створення додатків і методів психологічного розвантаження для людей на різних умовах: коли учасник може і заробити, і іншими допомогти. Або створення обладнання для профілактики кардіохвороб. Є культурні проєкти, які фінансують. У тому числі створення предметів культурної спадщини — це може бути одяг, предмети інтер’єру, сувеніри тощо.
— На чому в першу чергу, варто зосередитися в громадах під час війни?
— Є деокуповані території, куди приїжджаєш, і у людей багато запитів: відбудувати соціальні об’єкти: лікарні, школи, місця дозвілля, відновити дороги та інше. Але при розробці стратегій в громадах важливо створити економічний майданчик. Ті, хто лишився і прив’язаний до землі, можуть розвивати фермерство і отримати на відновлення фінансування. Ті, хто забезпечує базові умови життя: може, печуть хліб, привозять товари, — такі бізнеси також потрібні для економічної стійкості громади, особливо, коли в цьому є гостра потреба. Завдяки запитам з громад ми плануємо робити будівельний кластер для півдня України — Херсонська, Миколаївська, Одеська області. У громадах мало говорять про бізнес під час стратегічних сесій, але наша мета створити не дотації, а дати поштовх для відкриття власних справ. І показати, як досягти економічної незалежності.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
