Більше 10 тисяч дітей втратили одного чи обох батьків під час війни. Таку цифру наводить Благодійний Фонд “Діти героїв”. Novakahovka.city публікує поради психотерапевта Світлани Коваль про те, як будувати стосунки з прийомними дітьми.
Прийомна дитина ставить перед батьками набагато більше завдань, ніж рідна. І батьки можуть перейматися з багатьох питань: чи впораються, чи достатньо люблять, чи вдалий підхід до виховання обрали? Це породжує в них чимало тривог і страхів. І підсилюються вони, якщо прийомна дитина уникає розмов, краде, обманює, відкрито виявляє поведінку непокори. Що тут стане розрадою і як допомогти собі?
1. Дитина як рідна, так і прийомна завжди буде випробовувати вас на стійкість. Вона хоче бути впевнена, що ви залишитеся з нею за будь-яких умов! Тоді у неї з’явиться шанс послабити пильність, скласти зброю і зайнятися приємними для неї речами: грати.
2. Пам’ятайте: гра для дитина – спосіб дослідження світу, в якому вона живе і в якому їй доведеться жити. Тому ви не просто просіть її допомогти вам, а залучайте до гри: ти сьогодні майстриня з нарізання салату. Або – вождь племені і ведеш за собою молодшого брата на прогулянку.
3. Скажіть собі, що поведінка уникання – це її захисна реакція. І вона має на меті не захистити дитину від вас, а від болючих переживань можливих втрат, невдачі, безсилля перед тим, з чим дитина вже зіткнулася і не бажає повторення.
4. Перенесіть фокус уваги з вчинку дитини – на потребу, що ховається за ним. Можливо, дитина потребує більше уваги – вона краде, тим самим підвищуючи частоту звернень на себе. Можливо, вона відіграє негативні переживання заздрості, злості, розчарування. І їй потрібен час, щоб навчитися справлятися з ними. Допоможіть їй у цьому! Будьте пильними і зацікавленими в аналізі мотивів поведінки.
5. Структуруйте свій день і дотримуйтесь системного, послідовного, однозначного у вихованні. Встановіть певні правила і будьте наполегливими у їх досягненні. Це посилить відчуття довіри до вас, передбачуваності ваших дій, спокою. Адже страх неконтрольованості ситуації – це один із основних, що штовхають дитину до непокори.
6. Пишайтеся собою і своєю дитиною! Ви йдете найскладнішим шляхом і долаєте чималі труднощі, які іншим не під силу. Тут місце досконалості.
7. Ви не все на світі маєте знати про «правильне» виховання. Але ви чутливі до своїх недоліків і дозволяєте тим вадам проявлятися у дитини. А тут місце недосконалості.
Все це разом – процес виховання, і він завжди йде малими кроками. Успіху вам на цьому шляху!
