Сьогодні в українській школі більше дітей з особливими освітніми потребами. І це виклик для освітнього середовища: для батьків, вчителів та дітей. Хочу звернути увагу на книгу Інни Карпенкової “Тьютор в інклюзивній школі: супровід дитини з особливостями розвитку”. Автор узагальнила та систематизувала досвід асистента дитини в українській школі і поділилася робочими прийомами — як реагувати в тій чи іншій ситуації на поведінку учня. Підручник буде паличкою-виручалочкою для асистентів вчителів, оскільки вони також працюють з дітьми. Тут багато спостережень та живих прикладів.
Чому варто цю книгу читати? За змістом тут 6 тем зі спостереженнями та практичними порадами. Розкриваються такі питання, як інклюзія в теорії і реальності, тьютор як професія, у чому полягає діяльність асистента дитини. Найцікавіше починається з 4 лекції - особливості сприйняття дітей з ООП та прийоми, учень з ООП в дитячому колективі, правові аспекти тьюторського супроводу. Користь у зібраному матеріалі — в спостереженнях, реакціях, поведінці та взаємодії учнів та вчителів. Більшість прикладів орієнтована на дітей з РАС (розлад аутичного спектру). Завдяки описаним історіям та спостереженням їх може використовувати у своїй роботі асистент вчителя, асистент дитини, вчитель інклюзивного класу, де є учні з ООП.
“Головне, чому ми як вчителі, як батьки повинні навчити “звичайних” дітей - це прийняття особистості особливої дитини, взаємопідтримки, піклування про тих, хто потребує цього. Школа (у співпраці з родиною) є тим середовищем, де цей процес може проходити ефективно”.
Ось деякі спостереження з книги та рішення:
Спостереження: Дитина з ООП сприймається “хворою”, непередбачуваною. Немає віри в її освітні ресурси та в те, що з часом її поведінка покращиться. У вчителів є страх, що дитина може зробити щось недобре.
Рішення: уважно вивчити супровідні документи дитини, проконсультуватися з психологом, дефектологом та батьками про особливості дитини.
Якщо мова йде про поведінку дитини з РАС або аутизмом — кращий варіант звернутися до поведінкового аналітика. Наразі тільки окремі сім’ї. які можуть собі дозволити оплату в приватному порядку, звертаються до таких спеціалістів.
Книга допоможе асистентам в інклюзивних класах
Спостереження: Вчителі схильні розглядати занадто проявлені інтереси дитини як патологію. Наприклад. коли дитина з захопленням розповідає про іграшку чи улюблену тему (транспорт, техніка), вчитель губиться під час розмови, не проявляє інтересу.
Рішення: спиратися на захоплення дитини як мотивацію до навчання. Включати інтерес до теми у загальний контекст навчального матеріалу та соціальної діяльності.
Спостереження: Вчитель не знає, як оцінювати учня з ООП. Вчитель відчуває страх, що не може впоратися зі своїми обов’язками.
Рішення: той матеріал, який учень не встиг зрозуміти протягом уроку, можна наздогнати в індивідуальному форматі. Також може допомогти адаптація навчальних дисциплін.
Спостереження. Під час навчання дитини присутня орієнтація на результат, а не на процес. Від учня з ООП підсвідомо очікують, що він “вилікується”, виправиться.
Рішення: залучати дитину активніше до процесів у школі. Один із варіантів — залучити асистента, який буде допомагати дитині під час навчання та спілкування однолітків, ініціювати це спілкування та створювати умови для нових ситуацій. “Чим активніше учень залучений до освітнього процесу, тим більше шансів, що з часом він зможе засвоїти те, чого раніше не міг”.
Для учня з ООП найважливіше — соціалізація, а потім вже навчальні дисципліни. Наприклад, в школах Ізраїлю для аутистів, головне завдання для учня навчитися дружити. І навколо цієї теми вибудовується навчальний процес. І у цьому може допомогти кожний учасник школи чи садочка: від чергового до директора. На перерві таких ситуацій безліч — від знайомства з учнями та ученицями, спільних ігор, пошуку потрібного класу, їдальні, вміння звернутися з проханням по допомогу, коли щось не знаєш, підтримка стосунків — дружба, спільні інтереси.
Замовити книгу можна у Вайбері (050) 23-998-22.
