«Сяйво твоєї Покрови» – Нова Каховка.City

Novakahovka.city

14 жовтня 2020 14:38

Днями у київському видавництві «Український пріоритет» (директор Володимир Шовкошитний) вийшла нова книга поезій новокаховського поета Олександра Гунька «Квантова нереальність». Це підсумок творчості останніх трьох років письменника. Ось що пишуть про книгу фахівці Херсона і Києва.

Не розчинятись у світі

«Нові поетичні тексти Олександра Гунька набагато складніші і метафоричніші. Не знайдеться тут місця для заспокоєння і відпочинку – і від некомфортних запитань, і від складних обставин…

Занурюючись у тексти поета, відчуваєш, що спокій буде тільки снитися, а відчуття незвичайності не зможеш здолати…

Зачарованість чекає на того, хто піде за поетом, по його некомфортних шляхах. Бо у численних метафорах, метоніміях, символах, алогізмах і асоціаціях сам Гунько пояснив, що він, як автор поезій, відчув «між світом і світлом своїм». Та поет у своєму світі не один проти сліпої комфортності: «Буде тобі Че Гевара снитись осіннім дощем».

Поезія Олександра Гунька органічно перегукується зі світовою класикою і авангардом ХХ століття. Але автор не наслідує Веліміра Хлєбнікова чи Давида Бурлюка, а бере на озброєння їх творчий метод. Тобто, нескінченність поетичних форматів використовує для відображення неперевершеності проявів життя. У його поезіях, як і у Хлєбнікова, перемішуються часи, народи і культури, невеликі вірші сповнені об’ємності і насичені оригінальними художніми образами. Це «езда в незнаемое», як писав Володимир Маяковський. Але таким є творчий світ усіх видатних митців. У Гунька можна знайти чимало відкриттів, несподіваних висновків і поворотів думки. Як-от:

* * *

Сяйво твоєї Покрови

Падає сонцем у степ.

Будеш від свідків по крові

Знову ховати свій креп.

Завтра не зміниться варта.

Стогне летовище тіл.

Ляже підкинута карта

Вічним прочанам на стіл.

Вирвеш із серця свій здогад

Про непохитність таїн –

Школа мистецтв перемоги

Стане престолом твоїм.

Мабуть, знайдеться немало тих, хто сприймає його заклик «Не розчинятись у світі»… І тих, хто його прочитавши, для себе зазначить:

Хай в мені спалахне

буйнокриле жадання напруг».

Володимир Ідаятов, культуролог,

кандидат історичних наук (Херсон)

На заздрість японським поетам

«…Той О. Гунько, якого я знаю з попередніх збірок, продершись крізь тернові зарослі новомови, пише цикл «На балу у Воланда», куди входять неймовірні вірші «Найкращої фарби – немає…», «Після осінніх невдач…», «Найкраща із вигод – куліси…», «Ти мене не почуєш крізь вітер…». Вони здебільшого печальні, проте ця печаль – ота, вічна, якої не відтворить жодна комп’ютерна операція, нехай навіть задіє всі оті винаходи. А ще він знаходить порятунок в хайку (цикл «Ікебана»), до яких уже звертався в одній з попередніх збірок, і серед них є шедеври, які б могли викликати заздрість японських поетів:

Жовтий лист клена

покірно падає в ноги,

серце тьохнуло – осінь.

* * *

Розумні очі

київського безхатька

вдарили в душу.

* * *

Кленовий листок

стрибає по асфальту,

мов жабенятко.

Цілим і відкритим світ для О. Гунька залишається лишень над прірвою в житі. Може, це єдине місце, де «великодня свіча/Душі рятує від смогу», де немає страху – того відчуття, «що ненароком/Затушимо якусь із наших свіч», де не відбирають у равлика душу і тіло, де до філології майбутнього, яка вібрує мовчанням «поміж Отцем і Сином…/Задля Святого Духа», ще ой як далеко.

Микола СУЛИМА,

завідувач відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, академік НАН України, професор

Нагадаємо, Олександр Гунько автор поетичних книг «Змова мовчання» (2000), «Зоряний канон» (2006), «На вулиці генія» (2012), «Брами Всесвіту» (2014), «Сталкери по крові» (2017), книги перекладів «Три лауреати. Бунін, Пастернак, Бродський» (2006).

Подаємо кілька віршів із книги «Квантова нереальність».

* * *

Місто моїх оберегів

дзвонить у сонце розлук,

віється гронами трунку

по заповітній землі,

крутиться шестернею сансари

навколо хиткої осі.

Шаблею пестить будьонівку.

Думає не про загублений бунт,

а про ковток

учорашнього смислу.