В останню неділю березня - 26 числа о 4-й годині ранку треба переводити годинники на годину вперед. На підконтрольній розпочинається літній час. На окупованих територіях натомість літній час і не закінчувався. Лівий берег Херсонщини та інші території живуть за часом, який максимально наближений до країни агресора - так звним “московським”.
Сучасні смартфони, комп’ютери та цифрові годинники здійснюють перехід часу автоматично. А от у більш давніх гаджетах треба переводити час вручну.
Торік восени місцеві мешканці, які звикли до переходу на зимовий час, часто запізнювалися на роботу чи на автобус через виникнення такого “часового непорозуміння”.
Ця часова реформа полягає не тільки в уніфікуванні часу на захоплених територіях з Москвою, а й має інші, психологічні та соціальні наслідки. Так, ще у жовтні минулого року мер Мелітополя Іван Федоров писав:
- “Існування поза реальністю та у вигаданому диктатором світі - фірмовий стиль Росії. Тепер окупанти хочуть, щоб і мешканці тимчасово окупованих територій були відірвані від всього світу, а тому заборонили переводити годинники на зимовий час".
До інших сценаріїв викривлення дійсності належать відміна процесу декомунізації та ментальне повернення в радянський світ.
Минулої весни у Новій Каховці вже повернули пам’ятник Леніну, який 8 років тому зняли за вимогою місцевих активійстів після перемоги Євромайдану.
А вулиці міста знову називають по-старому: Леніна (Історична), Карла Маркса (Героїв України) тощо.
На телеграм-каналах окупованої Любимівської громади Каховського району також використовують старі назви вулиць: Пролетарська замість Лесі Українки, Ворошилова - замість Скіфської, Крупської - замість Шкільної. Щоправда, вулицю Центральну називають правильно (колишня - Леніна). Подібна ситуація і в Каховці та інших населених пунктах району.
Також повертають суто радянські свята: “день защітніка отєчєства”, міжнародний жіночий день з виготовленням матрьошок замість вісімок тощо.
Однак, цікаво, що в офіційних реєстрах перереєстрованих в Росії місцевих підприємств і організацій фігурують українські назви вулиць. Та ж, наприклад, “улица Героев Украины”. Тобто, жодних рішень про повернення вулицям радянських назв у Каховському районі нема. Таке було в окупованому Мелітополі. А нещодавно окупанти заявили про намір перейменувати Олешки на Цюрупинськ. Але чи вдасться їм - це ще питання.
Як бачимо, окупаційна влада на пару з колаборантами роблять усе, аби перетворити окуповані території на своєрідне “гетто”, застигле у часі. Але за законами фізики час зупинити неможливо. А тим паче повернути його назад.
