Мовчазна людина навпроти так само як і галаслива, розбурхана не викликає зацікавленості й бажання підтримувати діалог. А навпаки: стурбованість, роздратованість, невдоволення – «чого б то я маю тобою опікуватися?». «Не вмієш товаришувати – залишайся сам!»
Невміння спілкуватися і заводити друзів підлітки пояснюють наявністю у них начебто психічних розладів, які вони у собі знаходять. Маючи відкритий доступ до будь-якої інформації, самотужки ставлять собі діагнози.
Про що свідчить замкнутість
У мене на консультації підліток, мама якого була ініціатором нашої зустрічі. «Може у мене аутизм? Я подивився, багато що співпадає. Якщо це підтвердиться, я зможу спілкуватися з такими, як я. Тоді мені не буде сумно». Ізольованість, замкнутість сина підтверджує і мати. Та не на жарт стривожена: йому 16, попереду самостійне доросле життя, а він й ночами не спить, й з хати не виходить.
Робота з підлітком розкрила суть проблеми: не напрацьовані навички соціалізації. Він окрім ковідного дистанційного й досі перебуває (за його ініціативою) на сімейній формі навчання. При цьому має можливість відвідувати дитячий колектив.
Питання типу: «чи нормально, що я так пишу другу?», «чому я так переймаюся, коли він довго не відповідає?», «навіщо я це роблю?» вказують на те, що дитина не навчилася способам реагування у тих чи інших життєвих ситуаціях. Що вона не спроможна подолати напруження, яке викливає міжособистісна взаємодія.
Що таке соціалізація
Велику роль в особливостях спрпийняття і реагування на стрес відіграє те, яким чином проходила соціалізація у дитячому віці. Отже, якщо ваша дитина була у садочку, у шкільних закладах, відвідувала гуртки, то вона буде соціалізована. Ступінь її повноти визначається мірою і якістю встановлених дитиною зв’язків у попередні періоди. А також підтримкою батьків своїх дітей на цьому шляху. Тим самим підвищуючи рівень самостійності особистості у подальшому.
Вміти спілкуватися – це мати в арсеналі чималу кількість шаблонів: як представитися, як почати розмову, як її підтримати, чим заохотити співрозмовника до участі в діалозі, як вибудувати свою лінію, як розуміти невербальні сигнали тіла, як не впасти у ступор, як підтримати свою зацікавленість, як завершити, як запропонувати продовження стосунків.
І тоді: досвід + творчий підхід = свобода спілкування. А значить – можливість інтеграції індивіда в соціальну систему, отримання широких можливостей у житті.
