Від депресії і неврозу назустріч новому життю — така історія моєї клієнтки. Вона стукала не в одні двері — лікарі, дослідження, невдалий контакт з психологом, але йшла далі. Протягом 10 місяців консультацій жінка у присутності психотерапевта усвідомлює свій біль і проходить новий виток досягнень: зникають панічні атаки, розпізнає стан і усвідомлено опановує себе, виходить з дому, планує вихід на роботу. А найголовніше — відчула в собі сили і відступило гнітюче почуття безпорадності.
Психотерапевтка Світлана Коваль розповіла Novakahovka.city про стани, на які варто звертати увагу і психічні травми, які можуть не усвідомлюватися, а згодом призводити до залежностей.
Про психологічний стан і втрати
Панічні атаки, запаморочення, тремтіння тіла, систематичні болі у шлунку, хиткість при ходьбі, страх вийти з дому без супроводу, страх втратити контроль над власними реакціями тіла і впасти на очах у людей, страх за дитину, підвищена втомлюваність, знижена працездатність, дратівливість, неглибокий сон з пробудженнями посеред ночі. І все це тривалий час.
- "Я довго пояснювала собі свій стан фізіологічним нездуженням. Півтори року витратила на усілякі медичні обстеження, — каже жінка з Херсонщини. — Медична карта розбухла від результатів обстеження та висновків лікарів. Часом ставили ВСД, знижену кислотність, призначали лікування. Але стан суттєво не покращився. Єдине в чому лікарі одностайні – ви практично здорові. Направили до невропатолога. Він поставив діагноз — невроз. З тим мені порадили звернутися до психолога".
На сьогодні вона не може назвати себе фізично і психічно здоровою людиною. Адже кількість стресу в її житті не меншає. Їй доводиться знов і знов шукати способи і сили справлятися з ним. Втрата — домівки, роботи, звичного оточення, адаптація до нових реалій, пограбування, повістка чоловікові на військову службу, хвороба близької людини, закінчення школи сином, гастрит. І все це йде паралельно з тією роботою, яку ми розпочали раніше. Власне з тим, що спричинило невроз — важкі психічні травми, які клієнтка зазнала у ранньому віці.
Про силу духу і бажання рухатися
Це коротка передісторія моєї клієнтки, яка крізь сумнів і страх йде до одужання. Вона, маючи негативний первинний досвід роботи з психологом, не зневірилася. Бажання жити повноцінним активним життям в ній сильніше за страх і розчарування. Згодом в неї діагностували тяжку форму депресії. І це не зупинило її.
Я пишаюся нею. Її завзятістю, сміливістю, силою духу. Так, робота з психічними травмами, в даному випадку кількома, складна і мінлива. Відсутність емоційної стійкості, нездатність до розв’язання більшості життєвих проблем, зміни у фізичному стані, що мають забезпечити стабільність життя. Все це ускладнює роботу обом: і клієнту, і терапевту.
Це робота, де сльози і гнів не здаються божевіллям, де можна висловити все, що хочеться. Де присутність терапевта дозволяє клієнтці побачити саму себе, усвідомити свій біль, безпорадність і прожити це. Це місце, в якому найменші досягнення – сходинки до результата «у мене вийшло»! Це рух від первинного: позбутися симптомів, що супроводжують життя, вони ще є, але за інтенсивністю інші, до: це все тимчасово, зараз минеться, є кому допомогти, вперед — назустріч новому життю. І в мене нема жодного сумніву, що їй це вдасться!
Варіанти виходу: через фахівця чи залежність
На жаль, часто люди, що мають подібні симптоми, можуть звикнути до свого стану, або взагалі не знати про свій стан і не звертатися по допомогу до фахівця. Вони можуть жити з відчуттям підвищеної тривожності, мати тенденцію приймати все близько до серця та виливати свій негатив на близьких їм людей. З метою хоч якось справлятися з тим вони можуть вдаватися до куріння, надмірного вживання алкоголю, психотропних, сильнодіючих та наркотичних речовин, що кінець кінцем, погіршить їх стан та може призвести до залежності.
Дбайте про своє здоров’я! За вас ніхто цього не зробить.
Заголовне фото: Pexels
